
Поезія
ТАК!
Годинник тікає, а я стою на місці
Приборкати не можу я його,
І час цей невблаганний і невпинний
Годує нас надіями того,
Що ми очікуєм й готові...
Гублюся я в лабіринті життя...
Гублюся я в лабіринті життя –
Виходів безліч, а для мене нема.
Де правда й обман, де гріх й каяття?
Маскується зло, зникає межа.
За ким і ...
Оце ми дожилися, друзі мої...
Оце ми дожилися, друзі мої, -
Рабами стали на рідній землі,
Неначе воли тягнем біди свої
І нас поганяють державні мужі.
Ще маємо хліб і сіль на столі,
Власне обійстя,...
У Львові мрійникам живеться краще...
У Львові мрійникам живеться краще, Ніж в будь якому місті СНД, Це відкриття прийшло до мене через ноги Бо розум не позичити ніде... Я вже ніде не їду, бо я вільний Від жадоби грошей, а значить від розплати Бетоном...
На зламі темряви і світла...
На зламі темряви і світла, На перехресті музики і ритму Стоїть, хитаючись від вітру Художник, - Він малює ЧАС, - Минуле, сьогодення і майбутнє, Дощем єднаючи три кольори палітри, Шепочучи слова молитви Єдиної для всіх,...
Життя -цікава штука...
Життя -цікава штука, для когось, це гулянка, для іншого - випробування й мука, для когось - бізнес-інтерес, для іншого - життя наука. Комусь вдається все в житті, для іншого - одна лиш скука. Хтось тішиться, гуляє все...
Не завжди пишуться вірші...
Не завжди пишуться вірші для того,
Хто вартує цього!
Не завжди є у нашому житті той друг,
Котрий закриє нас від всього злого!
Не завжди сам шануєш ти того,
Хто вартий шани ласки і любові.
Не завжди сам...
О, Господи!
О, Господи!
Прости мені гріхи мої тяжкії!
Ти бачиш щирість серця мойого!
Невже ж любов – то гріх?!
Та ні же! Її ж так щиро оспівав Павло!
Невже Тобі, о Господи, миліше, коли сваряться,
б’ються і клянуть?
Невже...
Якось один старий монах...
Якось один старий монах
Давав мені не злу пораду:
Як, - каже, - сам не знаєш, що і як,
То дайся Богу на розраду…
А як це? – я спитав. – Навчи!
Старий з любов’ю посміхнувся в вуса:
- Найперше, сину: помолись,
А...
Казав Шептицький - наш архиєпископ...
Казав Шептицький- наш архиєпископ, що часом легше є пролити, в пориві мужності раптовім, кров свою алу, як вино, аніж щодень терпіти: болю, злості, невірства та знущань, нерозуміння близьких, брак підтримки, тої Ідеї,...













