
Та ж дайте щось почитати!
Ми всі такі буденно-сірі...
Ми всі такі буденно-сірі,
як миші
Шукаємо тепла і їжі
та тиші,
А в тиші робимось самі
собою –
Знімаєм маски, посмішки
і тони гною.
Хай кажуть: ,,Люди – індивіди!” –
брешуть!
За нами й небу вже...
Ковтаєш таблетки...
Ковтаєш таблетки, щоб не захворіти,
А може просто від цього світу?
Щоб тільки не бачити, щоб не чути
Усього безглуздя, свавілля, бруду.
,,Якого бруду?” – спитаєш стиха.
Затулять рота: ,,Мовчи! Не...
У потягах, що тягнуться на південь...
У потягах,
Що тягнуться на південь
Завжди багато тих,
Хто пережив
Усе
Давно
І навіть смерть і вижив,
Набравшися жаргону, зрад і смутку,
І безлічі того,
Що у народі досвідом зоветься…
Гірка печаль,
Гірка...
Розмова двох сліпців
новела
- Чому? Що ти знайшов у цьому одязі із секонд-хенду? У цьому поношеному взутті? Непрезентабельному дутому плащі? Покуйовдженому на вітрі волоссі? Червоних від морозу щоках? Обвітрених руках, на яких не вдягнуті...
Кава без цукру
присвячую батькові
«Сонце – чи не найбільш бездушна машина, адже щодня «без збоїв», на світанку воно сходить, а ввечері так само заходить. З дня в день сонце піднімається та опускається за обрій, роблячи свою...
Бурштинова панна
Є речі, які заслуговують того, щоб їм
зберігали вірність. Наприклад, кава…
Дж. Голсуорсі
Дощить. Уже котрий день ллє, як із відра. Тому ввечері у місті робиться так темно, що пройти по вулиці без...

















