"Львів - місто яким я пишаюсь!" (поезія)

Автор: Ірина Павлюк

Львів, місто яким я пишаюсь,

Це місто, в якому живу,

Де плачу  і усміхаюсь,

З яким по житті я іду. 

Тут ранок  мене зустрічає,

Крізь шибу проміння кида.

Тут – люди, яких я кохаю,

І все, чим радіє душа. 

А вулиці зовсім не схожі

Загадки ховають в собі.

Дивують завжди перехожих,

Даруючи барви нові. 

Як солодко  пахне нам кава,

Ніяк  не забути той смак.

В скульптурах  - історії слава,

Вона  – невмирущості знак. 

Щодня таємниче й цікаво

Охоплює вічності звук.

Є сила небесна над нами -

Із  дзвонів зійде Божий дух. 

Святого духовна скарбниця,

Мистецтва столиця жива.

Та гордість за всіх українців,

Яких  дала рідна земля. 

І стяг синьо-жовтий гойдає

На Ратуші вітер надій:

В майбутнє нам шлях відкриває,

Дорога  вперед – тверда ціль. 

Хай серце любов огортає,

Хай віра добро береже.

Я кращого  місця не знаю,

Бо Львів  – рідне місто моє.